Как себя вести предпринимателю во время проверки

За останні півроку в Україні стали частіше відбуватися раптові перевірки з боку контролюючих (правоохоронних) органів, так звані «маски-шоу» на підприємствах, в установах і організаціях, які, в свою чергу, є основним джерелом наповнення держбюджету - зокрема через сплату податків . Мова піде про раптові перевірки правоохоронних контролюючих органів (Податкової міліції, УБЕЗ, УБОЗ тощо), які відбуваються в разі порушення кримінальної справи проти контрагента або посадової особи компанії, часто не відають, що проти них таку справу порушено. Про особливості таких перевірок в Україну розповіла Людмила Пархоменко - юрист податкового права Київського офісу ЮФ «Халас і Партнери». Питання, чим зумовлені ці перевірки, залишається відкритим. Спробуємо розібратися, як потрібно вести себе підприємцям в подібних екстремальних ситуаціях. Це питання перш за все і в більшій мірі стосується нерезидентів, які тільки почали господарську діяльність на території України і не завжди розуміють, як потрібно вести себе в таких випадках. З практики, на жаль, відомі факти недопуску юристів та адвокатів в приміщення, де проводилася така перевірка, обшук і вилучення особистих речей співробітників фірми та майна компанії, що є порушенням Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Закону «Про адвокатуру». Якщо все ж вашу компанію відвідали «гості», то першою порадою буде - не приймати необдуманих рішень. У стресовій ситуації, яка часто пов’язана з «беззаконням» серед представників контролюючих (правоохоронних) органів, співробітники повинні застосовувати тактику «глухий захист» - коли ви не знаєте, що робити і як краще вчинити, потрібно зберігати мовчання, нічого не видавати на руки, не підписувати, і нікуди не їхати. Як правило, це найкращий вихід. Такими діями ви собі, принаймні, не нашкодите. Практика показує, що в стресовій ситуації людина втрачає самоконтроль, невдало відповідає на поставлені з неоднозначним тлумаченням  питання, а також може підписати документи двозначного змісту. В такому стані можна несвідомо надати відомості, які потім можуть бути використані проти. Наступним кроком буде вимагати пред’явити службові посвідчення. Без пред’явлення службових посвідчень спілкування з «відвідувачами» виключено. Захистом з боку законодавчої бази є ст. 63 Конституції України, відповідно до якої людина не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Крім того, на підприємстві повинна проводитися профілактична робота з персоналом (періодичний інструктаж на випадок візиту співробітників контролюючих (правоохоронних) органів, з нагадуванням про принцип «глухого захисту»). Співробітники повинні бути чітко проінструктовані, твердо пам’ятати і знати - на всі питання будь-яких візитерів відповідає тільки одна людина - директор. Тому, з точки зору особистої безпеки керівника, йому доцільно відповідати на запитання особисто. Свідчення співробітників, через їх необізнаність, можуть ненавмисно створити багато неприємностей для керівника. Необхідно пам’ятати: на підприємстві накази віддає виключно його керівник, співробітники підприємства підпорядковуються лише його розпорядженнями, а не командам представників контролюючих (правоохоронних) органів (якщо, звичайно, мова не йде про слідство в результаті порушення кримінальної справи). Дії в стресовому стані в більшості випадків неадекватні, невірні та тільки погіршують ситуацію. Таким чином, незважаючи на те, що спеціальним підрозділам податкової міліції Україні заборонено Державною податковою службою України використовувати захисні маски під час проведення операцій, психологічних «шоу» ніхто не відміняв. Максим Ференц, координатор Ukrainian Desk, юридична канцелярія Халас і Партнери (Варшава) Особливості проведення перевірок підприємців в Республіці Польща З моменту прийняття Закону про свободу господарської діяльності в Польщі дещо покращилася ситуація з перевірками підприємців контролюючими органами – в даному нормативному акті між іншим знайшли своє відображення положення щодо термінів, а також організації перевірок. Згідно з вищевказаним Законом на підприємстві одночасно може відбуватися тільки одна перевірка. Підприємець повинен отримати повідомлення про намір здійснення перевірки не пізніше 7 днів до її початку. Впроваджуючи це положення законодавець, перш за все, мав на меті полегшення підготовки і впорядкування всіх необхідних документів підприємцями. Відповідно до Закону перевірка в мікропідприємстві може тривати до 12 робочих днів, в малому підприємстві – 18, в середньому – 24, а в інших – до 48 робочих днів. Але існують також винятки від цього правила - між іншим перевірку можна продовжити, якщо:    - цього вимагають інтереси слідства;    - існує загроза життю чи здоров’ю;    - існує загроза для навколишнього середовища;    - інші нормативно-правові акти передбачають таку можливість, etc. Крім цього, перевірка цієї самої сфери діяльності підприємства може бути проведена два рази протягом календарного року. Що стосується обов’язків контролюючих органів, то представник, який проводить перевірку, повинен поінформувати підприємця щодо можливості оскарження результатів перевірки. Підприємець може також вимагати відшкодування за наслідки неправильно проведених перевірок (наприклад – втрата ефективності підприємством, або втрата клієнтів, якщо це сталося в результаті такої перевірки). Источник