uk uk en en ru ru

Розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання: позиція ВС

Розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання: позиція ВС

Источник

Тяжка образа з боку потерпілого: суд обґрунтовано відніс до тяжкої образи поведінку потерпілої, котра через неможливість чоловіка вступити з нею у статевий зв’язок, почала принижувати останнього.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув справу № 344/6602/16, в якій досліджував питання розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що протягом спільного проживання чоловіка та його дружини часто виникали сварки і конфлікти щодо інтимного життя, що дуже пригнічувало чоловіка. Крім того, через вроджену ваду лівої руки (парез) чоловік з дитинства відчував себе фізично слабким, через що у нього розвинулись різного виду страхи і фобії, тому з метою самозахисту він носив з собою пістолет ударно-травматичної дії.

В подальшому, чоловік познайомився з іншою жінкою, з якою вони разом відпочивали та вирішили подовжити стосунки, у зв’язку з чим жінка прилетіла до м. Івано-Франківськ, де в аеропорту він її зустрів та вони поїхали в готель. Перебуваючи у номері готелю, вона неодноразово намагався вступити в статевий зв’язок із ним, однак спроби були марними, внаслідок чого остання почала принижувати його, висміювати нездатність повноцінного життя як чоловіка та висловлювати щодо цього образи на його адресу. В результаті вказаного приниження, відчуття безвихідності та закінчення життя у чоловіка виник стан фізіологічного афекту (сильного душевного хвилювання), який почав миттєво та бурхливо протікати, який викликав у нього реакцію, спрямовану на позбавлення життя потерпілої.

Цього ж дня приблизно о 9:30, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання внаслідок тяжкої образи з боку жінки, він при зниженій здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, схопив дівчину за шию і повалив на ліжко, однак вона чинила опір. Чоловік схопив з тумбочки пістолет травматичної дії та впритул здійснив два цілеспрямованих постріли у життєво-важливі ділянки тіла потерпілої (голову та спину зліва), чим спричинив дівчині легких, а також тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала її смерть. Після чого чоловік покинув номер готелю та на власному автомобілі направився додому, по дорозі викинувши пістолет.

Ухвалою міського суду його звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв’язку з закінченням строків давності.

Згідно з ухвалою суду чоловік вчинив умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Апеляційний суд залишив ухвалу міського суду без змін.

Висновок Верховного Суду

З касаційної скарги вбачається, що представник потерпілого, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено. Водночас представник потерпілого вважає, що дії особи слід кваліфікувати за ст. 115 КК як умисне вбивство.

Разом з тим, під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої, суд належним чином умотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено відповідно до вимог закону.

Так, ВС зазначив, що відповідальність за ст. 116 КК передбачена за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Суб’єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом субєкта — його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.

Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.

Тобто, ВС наголосив, шо психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують дві особливості: умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.

З урахуванням викладеного, розмежування умисного вбивства від вбивства в стані сильного душевного хвилювання здійснюється як за об`єктивною так і суб`єктивною стороною цих злочинів. Зокрема, при кваліфікації злочину за ст. 116 КК суспільно небезпечне діяння особи спровоковане насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.

Тяжка образа — умисне грубе приниження честі і гідності суб'єкта, яке може бути вчинене у будь-якій формі, у тому числі і словесно. Важливе значення для оцінки образи як такої, що є тяжкою, мають емоційні особливості суб'єкта та сприйняття ним факту образи.

ВС підкреслив, що суд першої інстанції обґрунтовано відніс до тяжкої образи поведінку потерпілої, котра через неможливість чоловіка вступити з нею у статевий зв’язок, почала принижувати останнього, висміювати його нездатність повноцінного життя як чоловіка та висловлювати щодо цього образи на його адресу. В результаті такого приниження, відчуття безвихідності та закінчення життя у нього виник стан фізіологічного афекту (сильного душевного хвилювання), який почав миттєво та бурхливо протікати, який викликав у нього реакцію, спрямовану на позбавлення життя потерпілої.

Водночас сам чоловік у суді винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав та зазначив, що, будучи в стані сильного душевного хвилювання, викликаного образою потерпілої, у зв`язку з його неспроможністю вступити з нею в статеві відносини, він здійснив постріл в потерпілу, однак обставин самого пострілу не пригадує, оскільки на той час був дуже схвильований та ображений на неї.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що чоловік перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виник внаслідок тяжкої образи з боку потерпілої, вчинив умисне вбивство.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

94
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...