Чи сплачувати податок на нерухоме майно?
Хто є платником податків на нерухоме майно?
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, які є власниками нерухомого майна (житлового та нежитлового).
Є ситуація, коли квартира поділена на частки. Наприклад: половина частки у мами, а інша у дочки. У такому разі платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. До прикладу, квартира має загальну площу 80 кв. м (частка мами – 40 кв.м, доньки – аналогічно). Відповідно, встановлюється пільга в розмірі 60 кв. м загальної площі, які не оподатковуються, і на ці 60 кв. м зменшується загальна площа квартири, яка підлягає оподаткуванню. При цьому вона зменшується і у мами, і у дочки, отже, ніхто із власників не повинен платити податку.
Інша ситуація, коли квартира придбана у шлюбі і вважається спільною-сумісною власністю жінки і чоловіка. У такому разі платником є той, на кого юридично оформлена квартира. Якщо подружжя не домовилось інакше, адже Кодекс дозволяє за згодою співвласників визначити, хто буде платити. До прикладу, якщо квартира подружжя, оформлена на дружину, має 80 кв. м, пільга надається 60 кв. м. За інші 20 кв. м податок сплачує дружина. Зауважте, в цьому випадку пільга надається лише одній особі.
Якщо квартира ділиться на трьох власників (мати, син і донька) і має 180 кв. м загальної площі – надається 60 кв. м пільги кожному. Відповідно, сім’я не сплачує податку.
Які є види пільг?
За законом пільга для квартири становить 60 кв. м, для будинку – 120 кв. м. Якщо у власності однієї людини є і квартира, і будинок – пільга становить 180 кв.м.
Наприклад: якщо у моїй власності є квартира і будинок загальною площею 280 кв. м, віднімаємо від цієї цифри пільгу (180 кв.м ) і отримуємо 100 кв.м, котрі підлягають оподаткуванню.
Яка ставка податку?
Саму ставку податку визначає орган місцевого самоврядування. Законодавець визначив, що ця ставка повинна бути у відсотках відповідно до розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
От наприклад, Львівська міська рада встановила декілька ставок залежно від об’єктів. У 2015 році за квартиру власники мали платити 0,5% від мінімальної заробітної плати (6 грн 09 коп.). У 2016 році ця сума становитиме 6 грн 89 коп. Для будинків податок становив 1%, отже, в 2015 році це було 12 грн 18 коп, а в 2016 – 13 грн 78 коп. При цьому Львівська міська рада визначила, що для юридичних осіб, які володіють житловою нерухомістю, ставка податку є вищою.
У Києві було визначено єдину ставку для всіх об’єктів нерухомого майна – це 1 % від мінімальної заробітної плати. Відповідно, у 2015 році ця сума становила 12 грн 18 коп., у 2016 – 13 грн 78 коп. за один квадратний метр оподатковуваної площі.
Зверніть увагу, що об’єктом оподаткування є зальна площа, і пільга застосовується саме до цієї площі.
Коли сплачувати податок?
До 1 липня 2016 року кожен громадянин, що володіє майном, яке підлягає оподаткуванню, мав отримати податкове повідомлення із обрахуванням в ньому суми податку. Протягом 60 днів з дати отримання повідомлення сума має бути оплачена. Якщо ж цього не зроблено до 30 календарних днів, штраф – 10 %, після 30 днів – 20% від суми податку.
Проте багато громадян не отримали цього повідомлення. Ситуація наступна: сама податкова не володіє інформацією про нерухоме майно, яке є у власності громадян, тому у податковому кодексі визначено, що вона цю інформацію отримує з Державного реєстру права власності об’єктів нерухомого майна. Цей Реєстр, як виявилось, не має повної інформації. Зокрема, в Києві така ситуація виникла тому, що Електронний реєстр права власності почав працювати у 2013 році, і до цього часу інформація про власників в реєстрі відсутня. БТІ з невідомих причин погано передало інформацію.
Що чекає на тих, хто не отримав податкового повідомлення та не скористався правом на звірку?
Є загальна норма податкового кодексу, яка нам говорить про те, що податок може бути нарахований за період 1095 днів, фактично це три роки (п.102.1 Податкового Кодексу України). Це означає, що наприклад, в 2017 році Реєстри речових прав на нерухоме майно почнуть працювати в нормальному режимі і отримають інформацію про всіх власників. Тоді податкова міста Києва за місцем мого проживання побачить, що в мене було у власності майно, за яке не сплачувався податок. Відповідно, нарахує мені податок за 1095 днів та штраф. На мою думку, цей податок має бути нарахований без штрафу, адже повідомлення раніше не надходили. Але для цього мені потрібно буде звернутись до суду і оскаржити податкове повідомлене рішення. Хочу зазначити, що правова позиція тут буде на боці людей, і суди будуть скасовувати штрафні санкції за цей період. Але для цього потрібно буде пройти судову процедуру, сплатити судовий збір, витрачати свій час та нерви. Тому я хотіла цього уникнути. Крім того, за три роки може набігти велика сума, краще сплачувати поступово.
Чи є пільги для пенсіонерів?
Є дві категорії пільг. Перша – це вже названі мною пільги на 60 м кв. на квартиру та 120 м кв. на будинок. Інші пільги можуть надавати сільські, селищні, міські ради, ради об’єднаних громад. Вони можуть встановити пільги з податку на нерухоме майно, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб і визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Отже, потрібно піти в податкову за місцем проживання. Там скористатися правом на звірку даних і дізнатись, чи надала міська рада Києва певній категорії населення пільги.
Для прикладу, у Києві додатково надали пільги:
– для квартири (окрім пільги 60 кв. м) для фізичних осіб, які мають 3 і більше дітей та проживають в одній квартирі з розрахунком 20 кв. м на кожну третю та наступну дитину віком до 18 років;
– на всю площу будинку, що належить учаснику АТО та членам сімей загиблих учасників АТО, але не більше одного об’єкта;
– на всю площу квартири, що належить членам сім’ї героя «Небесної сотні»;
– на всю площу квартири, що належить інваліду на праві власності, але не більше 1 об’єкта.
Хто звільнений від податку на нерухоме майно?
Не повинні платити податок власники таких об’єктів нерухомого майна:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
д) об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаними такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
Ігор Мізрах