UA
EN
RU
Стягнення бюджетного відшкодування ПДВ у судовому порядку неможливе
Верховний Суд України в черговий раз підтвердив свою позицію щодо неможливості стягнення у судовому порядку заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у справі №826/2184/15.
Скасовуючи ухвалу Вищого адміністративного суду України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах зазначила, що оспорюване рішення Вищого адміністративного суду України, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов’язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов’язків щодо надання органу державної казначейської служби висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Судді також зазначили, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Однак, на їх думку таким способом є не стягнення заборгованості, а зобов’язання Міжрегіонального головного управління ДФС — Центрального офісу з обслуговування великих платників прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.
Послався суд і на свої попередні рішення по аналогічним справам, в яких йшлося про те, що що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість (ПКМУ від 17 січня 2011 р. N 39), на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п’ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю.
При цьому колегія суддів зазначила, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державної казначейської служби, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Виникає принаймні декілька питань після прочитання зазначеної постанови Верховного Суду України від 12 липня 2016 року:
— чи поширюється юрисдикція судів на всі правовідносини, як це передбачено Конституцією України?
— невже суд має право стягувати заборгованість лише у випадках, коли це передбачено відповідним підзаконним актом?
— наскільки зобов’язання органу ДФС надати висновок до органів казначейства є ефективним способом відновлення порушеного права?
