На войне как на войне (о соседких отношениях в жилом доме)

Інколи проживання у власному помешканні дійсно нагадує військові умови: робота перфоратора і дрилі, шум витяжок, кондиціонерів та/або інженерного обладнання, гучна музика, крики, лайки, співи — це все неповний перелік того, що може зіпсувати Вам весь Ваш час перебування вдома (особливо якщо у Вас є діти).

Пропоную до Вашої уваги ситуацію, коли у Вашому будинку розташовується заклад громадського харчування (далі — ЗГХ), або це може бути магазин/кафе з літнім майданчиком, просто шумні сусіди. Але повторюсь, найактуальнішим матеріал статті буде для тих, хто намагається знайти правду у стосунках із власниками та адміністрацією кафе, ресторанів, барів, які розташовані на першому/підвальному (переважно) поверхах жилих будинків.

Слід, мабуть, почати з того, що є різні форми захисту Ваших порушених прав: самозахист (коли Ви самостійно законними юридичними засобами намагаєтесь захищатися: переговори, компроміси, угоди, що є нині мало дієвим) та захист своїх прав в державних органах: органах місцевого самоврядування та їх підрозділах, міліції, прокуратурі, органах виконавчої влади на місцях. Проте як правило пересічний громадянин не знає на кого, на що саме, куди і як скаржитись.

Отож, виникає чотири основних блоки запитань, які ми маємо з’ясувати для дієвого захисту Ваших прав:

1. Які Ваші права порушено.

2. Які документи мають бути у ЗГХ для його легітимної діяльності.

3. В які органи і з яких питань Ви можете скаржитись.

4. Які нормативні документи захищають Ваші права.

1. У зазначеній ситуації відбувається порушення: житлових прав, особистих немайнових прав на належні, гідні, безпечні і здорові умови проживання; прав вільно без будь-яких перешкод користуватися власними житловими приміщеннями, які передбачені ст.ст. 23, 47, 50 Конституції України та ст.ст. 282, 283, 293, 310, 317, 383 ЦК України, а також, при наявності малолітніх дітей відбувається порушення ст.ст. 11, 18 ЗУ «Про захист дитинства», за якими держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Тобто відбувається порушення комплексу прав. Оскільки це особисті немайнові права, доволі важко довести їх порушення. Тут доречні будь-які письмові докази, листи-відповіді від державних органів, показання свідків (юридично правильно сформовані), зібрані законним шляхом фото і відео матеріали, довідки лікарень (наприклад, про мігрені, застуду дітей, будь-що, що можна «прив’язати» до даної проблематики).

2. Для того, щоб ЗГХ міг почати свою діяльність, йому потрібно:

a. Мати реєстраційні документи;

b. Отримати від органів СЕС погодження асортименту продуктів, а також експлуатаційного дозволу (на обладнання, яке буде використовуватись для виготовлення продуктів харчування;

c. Отримати дозвіл на початок роботи від органів пожежного нагляду;

d. Зареєструвати в Державній архітектурно-будівельній інспекції декларацію про готовність об’єкта до експлуатації.

e. Отримати від Департаменту при ДПА ліцензії на продаж підакцизних виробів;

f. І до 01.01.13 року було обов’язковим наявність дозволу від міської ради. Наразі цей вид документу скасовано, тому до міської/районної ради подаються лише заявка, в якій вказується (важливо!) кількість посадочних місць, площа та режим роботи ЗГХ, якщо заклад планує працювати у денний час, тобто до 22.00. Якщо ж ЗГХ планує працювати у нічний час після 22.00 — то необхідне погодження режиму роботи із міською/районною радою. Принаймні така схема погоджень працює в м.Чернігові, можливо для інших областей ситуація буде інша, оскільки це питання регулюється на місцевому рівні.

g. Мати правовстановлюючі документи на приміщення, в якому розташований ЗГХ, в окремих випадках — документи на землю.

Перелік не є виключним, і може залежати від виду діяльності, типу закладу, регіону розміщення. Більшість з цих документів мають бути доступними для відвідувачі у куточку споживача.

3. Існує ряд органів, які «контролюють» процес відкриття та функціонування ЗГХ та мають захищати права громадян, у разі порушення їх прав, пов’язаних із проживанням у власних помешканнях. Давайте розглянемо куди і з яких питань можна скаржитись та на що звертати увагу:

a. Ще до того як почнуться підготовчі або будівельні роботи щодо улаштування ЗГХ, тощо, замовники таких робіт мають отримати:

1. Дозвіл від міської/районної ради на початок робіт. При цьому дане питання детально регулюється лише регіональним законодавством. Як свідчить практика, для видачі дозволу для початку проведення переобладнання і перепланування жилих і нежилих приміщень у жилих будинках, особливо для переведення приміщення із житлового фонду у нежитловий, органи місцевого самоврядування вимагають також надання згоди від мешканців сусідніх квартир. При цьому ніхто не відміняв дію норм ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», які забороняють порушення тиші після 22.00. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних робіт, зобов’язаний повідомити мешканців прилеглих квартир про початок зазначених робіт. За згодою мешканців усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні. Це стосується і будь-яких сусідів, які планують або проводять ремонт або в будь-який спосіб створюють шум.

2. При виконання підготовчих робіт власник ЗГХ зобов’язаний повідомити про це Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю (далі — Інспекція ДАБК), а вже для початку самих робіт, окрім такого повідомлення, в деяких випадках власником має бути отриманий дозвіл Інспекції ДАБК на початок таких робіт.

b. Особливої уваги на стадії початку проведення будівельних робіт потребує проектна документація на приміщення ЗГХ. Як правило вона розробляється приватними дизайн-агентствами і має містити інформацію про всі роботи в і майбутні характеристики приміщенні ЗГХ ), а це дуже важливо, оскільки існує ряд будівельних і санітарних норм, які прямо передбачають, які характеристики повинні мати приміщення ЗГХ для шумоізоляції, безпеки, надійності та комфорту мешканців сусідніх квартир та відвідувачів). Таку інформацію можна отримати від органів Державної архітектурно-будівельної інспекції на письмовий запит про диспут до публічної інформації.

c. Також, перед початком відкриття ЗГХ, має бути проведена виїзна перевірка роботи його обладнання та інженерних систем на предмет відповідності санітарним норм органами СЕС. Зокрема тоді відбувається і перевірка рівня допустимого шуму і вібрацій. При цій перевірці власник ЗГХ і СЕС часто «домовляються» про відсутність порушень. Тому бажано зв’язатися із місцевим СЕС, уточнити дату і час такої перевірки та заявити про намір бути присутнім під час її проведення як мешканець сусідньої квартири. Все це бажано оформляти письмово.

d. Надалі, якщо після відкриття ЗГХ його діяльність нарікань у Вас не викликає, — Вам пощастило. Проте це винятки. Як правило є дві основні проблеми: шум та вібрації, запах. Шум від: роботи вентиляційних систем, витяжок, обладнання, музики в ЗГХ. Запахи з витяжок залів із накуреним повітрям та витяжок з кухні. Нюанси і особливості в кожному конкретному випадку звісно свої. Тому в кінці статті вказуються державні будівельні та санітарні правила і норми, яким має відповідати ЗГ, розташований у жилому будинку. По них Ви можете зорієнтуватися, що саме порушено у Вашому конкретному випадку.

Лише зверну увагу на найбільш поширені проблеми: не проведено шумоізоляції приміщення, квартир сусідів, інженерного обладнання; неправильно розташована витяжка (вона має обов’язково бути відокремленою від витяжки будинку і виводитись на дах); мають бути облаштовані під’їздні шляхи, майданчик для розвантаження, сміттєвий майданчик; неправильне внутрішнє планування приміщення ЗГХ; відтворювання музики після 22.00.

e. З приводу описаного вище блоку питань скаржитись перш за все потрібно до місцевої ради. Вона має підрозділи, що здатні впливати і контролювати діяльність ЗГХ з питань режиму роботи. У разі порушення спокою через шум і музику — одразу викликайте міліцію, яка має по факту фіксувати адміністративне правопорушення — порушення громадського порядку зі складанням протоколу (бажано просити для себе копію). Якщо Вам здається, що є перевищення шуму або вібрації від роботи витяжок, мийних машин, устаткування та/або іншого обладнання ЗГХ — звертайтесь до СЕС із вимогою провести заміри шуму. Тут є ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ: при замірі шуму має бути врахована поправка мінус 5 дБА) відповідних норм саме для нічного часу, вказаних у СанПин 3077-84! Також СЕС може провести заміри повітря, якщо Вам заважає запах із витяжок. З приводу порушення будь-яких будівельних норм можна скаржитись до Інспекції ДБАК, проте раджу одразу після відкриття, оскільки інспекція реєструє декларацію готовності об’єкта до експлуатації і існує короткий термін (декілька місяців) на оскарження її змісту. Добитися від них проведення перевірки потім важко, вони посилаються на відсутність для цього законодавчих підстав. Хоча це не так і абз. 8 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю це підтверджує. З усіх наведених вище питань можна і потрібно скаржитись до прокуратури, як органу контролю, який сам за підвідомчістю направить Ваші скарги.

f. І звісно остання інстанція — це суд. Із Ваших скарг та відповідей на них Ви можете підготувати позов із підтвердженням бездіяльності інших органів. Адже 90% що органи, які дозволили діяльність ЗГХ не будуть допомагати Вам «воювати» з ним і визнати свої ж «помилки».

Отож, змусити власника ЗГХ здійснити передбачені законодавством заходи по забезпеченню Вам безпечних, належних, гідних умов проживання цілком реально. Але це трудомістка робота. Скарги мають бути системними, якісно складеними (а не просто емоційними), в усі органи та інстанції. І, якщо порушення дійсно є, то, або власник їх ліквідує, або йому доведеться постійно «домовлятися» з контролюючими органами. І врешті решт, маючи підстави, Ви впевнено можете йти в суд (приклад позовної заяви).

Павло Кочубей

www.jurliga.ligazakon.ua