Плюсы и минусы измененного Закона о банкротстве

Варто зазначити, що даний Закон вже давно потребував змін та вдосконалення, які будуть більшою мірою пристосовані до сучасних умов та зможуть спростити та скоротити довготривалий процес відновлення платоспроможності боржника або процес визнання такого боржника банкрутом.

Нова редакція Закону значно відрізняється від чинної редакції, яка теж має як свої плюси, так і мінуси.

У Законі відсутні чіткі критерії, за якими господарський суд буде визначати, який же порядок провадження обрати для боржника

У першу чергу, звернемо увагу, що нова редакція Закону, на відміну від чинної, передбачає зміни в порядку провадження у справі про банкрутство. За новим Законом господарський суд буде застосовувати загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, який залежатиме від ряду факторів, зокрема: від категорії боржника, його виду діяльності та наявності у нього майна. Зміни в цій частині Закону передбачають індивідуальний підхід до кожної категорії боржника, що є правильним, оскільки застосування того чи іншого порядку провадження зможуть значною мірою скоротити процес розгляду справ про банкрутство (застосувавши спрощений порядок провадження у справі про банкрутство, ліквідація банкрута зможе відбутися без застосування процедур розпорядження майном та санації). Проте у цій частині змін є й свій недолік: в Законі відсутні чіткі критерії, за якими господарський суд буде визначати, який же порядок провадження обрати.

Інформацію про порушення провадження у справі про банкрутство будуть оприлюднювати на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України

Однією з позитивних новацій нової редакції Закону є оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника. Але недоліком у даній ситуації є відсутність чітко передбаченого строку, протягом якого має бути опубліковано оголошення на веб-сайті ВГСУ, а також не визначено, хто має подавати таке оголошення: суд, боржник чи кредитор?

Згідно з новою редакцією Закону передбачається введення поняття «санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство». Чинна редакція Закону передбачає лише поняття «досудова санація» без конкретизації дій та строків такої стадії процесу. Перевагою нововведеної процедури є те, що до боржника буде застосовано певний ряд процедур щодо відновлення його платоспроможності до порушення судом провадження у справі про банкрутство.

Таку процедуру має право ініціювати як боржник, так і кредитор. Згода між боржником та кредитором на проведення такої процедури може бути досягнута до і після виникнення заборгованості боржника або ж може бути передбачена правочином, на підставі якого виникло грошове зобов’язання боржника. Процедури, які застосовуватимуться до боржника для відновлення його платоспроможності до порушення судом провадження у справі про банкрутство, мають бути чітко прописані в плані санації, який повинен бути схвалений кредиторами та судом (суд повинен винести ухвалу про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).

Ініціаторами процедури санації боржника до порушення судом провадження у справі про банкрутство є сам боржник і кредитор

Перевагою такого нововведення є те, що ініціаторами процедури санації боржника до порушення судом провадження у справі про банкрутство є сам боржник чи кредитор, які бажають реального відновлення скрутного становища боржника і тим самим втримати його на плаву, а не навпаки допомогти йому потонути.

Поряд з цим, суттєва відмінність чинної редакції Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від нової вбачається й в тому, що конкурсні кредитори, які прострочили строк подачі до господарського суду письмової заяви з вимогами до боржника, тепер матимуть змогу заявити вимоги й після закінчення строку, встановленого для їх подання. У такому випадку вимоги кредиторів будуть погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, тобто в останню чергу. Таке нововведення вважається позитивним, оскільки зараз Законом передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, — не розглядаються і вважаються погашеними. А встановлений тридцятиденний строк для заявлення вимог до боржника є граничним та не підлягає поновленню.

Беручи до уваги такі зміни, кредитори, які з будь-якої причини пропустили встановлений строк для заявлення вимог до боржника, матимуть невеликий, але все ж таки шанс для задоволення своїх вимог.

Нова редакція Закону визначає нові строки судових процедур щодо боржника

Розглянемо також і строки судових процедур, які відрізняються від чинної редакції. Що стосується строку проведення процедури розпорядження майном боржника, то за новою редакцією строк проведення такої процедури скорочений майже вдвічі: з 6 місяців до 115 календарних днів, але з можливістю продовження зазначеного строку не більше ніж на 2 місяці.

Процедура санації боржника скорочується на строк до 6 місяців, але може бути продовжено на строк не більше ніж на дванадцять місяців.

Що стосується строків ліквідаційної процедури, то за новою редакцією Закону вони залишились незмінні.

Між тим слід пам’ятати, що збори кредиторів на стадії процедури розпорядження майном боржника зобов’язані прийняти одне з рішень: про схвалення плану санації та введення процедури санації боржника, про відхилення плану санації та введення процедури санації боржника із зобов’язанням керуючого санацією підготувати план санації, про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або ж про укладення мирової угоди. У разі неприйняття одного з таких рішень господарський суд протягом 5-ти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника, за наявності ознак банкрутства, приймає постанову про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури. У такому випадку строк судових процедур також скорочується, оскільки відсутня процедура санації боржника.

ВИСНОВКИ:

Звичайно ж, нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» значно відрізняється від редакції, чинної на даний момент. Нова редакція має цілий ряд позитивних моментів, але поряд з цим потребує й значного вдосконалення, оскільки низка нововведень містить також ряд недоліків, прояв яких може відбутися лише в практичному аспекті застосування зміненого Закону.

І подобаються такі нововведення комусь чи ні, але нова редакція Закону незабаром набирає чинності і всім, хто має відношення до такої категорії справ, доведеться з ним працювати.

Юлія Шевчук,
юрист АК «Маршаллєр та партнери»

www.ligazakon.ua