Підстави, за яких засідання МСЕК проходитимуть онлайн, а рішення МСЕК ухвалюватимуться заочно, визначить Кабмін – парламент ухвалив закон

Підстави, за яких засідання МСЕК проходитимуть онлайн, а рішення МСЕК ухвалюватимуться заочно, визначить Кабмін – парламент ухвалив закон

При підготовці до прийняття в цілому з законопроекту про МСЕК зникла гучно анонсована норма про право особи брати участь у засіданні МСЕК онлайн.

Верховна Рада 29 жовтня прийняла в цілому як закон законопроект 11225 щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи, незважаючи на досить суттєві зауваження Головного юридичного управління парламенту.

Закон прийнято на фоні дещо суперечливих заяв стосовно передачі функцій МСЕК до кластерних та надкластерних лікарень і прийняття рішень на основі інформації з ЕСОЗ (міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко), але при цьому про залишення функцій поки що у МСЕК до кінця року (голова профільного комітету Михайло Радуцький), про створення нової системи єПотенціал (міністр соцполітики Оксана Жолнович), відповідно до якої «замість МСЕК інвалідність буде встановлюватися за висновками мультидисциплінарних команд з використанням цифрових інструментів».

Вочевидь, у пересічної людини може скластися враження, що після рішення РНБО стосовно необхідності щось зробити з системою МСЕК, різні органи почали навперебій «накидувати» свої варіанти.

Нагадаємо, що рішенням РНБО від 22 жовтня було передбачено розроблення Кабміном та внесення на розгляд Верховної Ради у місячний строк законопроекту про невідкладне реформування системи МСЕК, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.

Тоді Президент Володимир Зеленський назвав непереконливими озвучені під час РНБО доповіді міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка та міністерки соцполітики Оксани Жолнович щодо ситуації з МСЕК. Також Президент окреслив загальний план завдання, зазначивши, що необхідно розібратися з фактами необґрунтованих інвалідностей у посадовців митниці, податкової, в системі Пенсійного фонду і в місцевих адміністраціях; ліквідувати систему МСЕК; при цьому провести повну цифровізацію всіх етапів встановлення інвалідності («урядовцям – у Мінцифри, у цифровій команді Міноборони – є кому забезпечити відповідні зміни»), а також виправити ситуацію, коли люди, які отримали справжню інвалідність, зокрема в бойових діях, не можуть отримати статус і виплати.

Отже, повертаючись до прийнятого в цілому 29 жовтня законопроекту 11225, слід нагадати, що його ініціатором виступала голова соціального комітету Ради Галина Третьякова, яка у пояснювальній записці вказувала, що «законопроект має на меті провести точкові зміни окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема пропонується виключити обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн)».

Втім, при підготовці проекту до другого читання з нього зникла норма про те, що «участь особи та форми участі особи (особисто чи дистанційно) в засіданні медико-соціальної експертної комісії визначаються особою самостійно».

Натомість пропонується, аби перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання МСЕК, або рішення МСЕК приймаються заочно, визначався Кабміном.

Слід зазначити, що новий закон фактично продукує чисельні норми, які передбачають, що питання будуть регулюватися не цим законом, а Кабміном у Положенні про медико-соціальну експертизу та інших актах. Наприклад, саме Кабмін визначить порядок оскарження рішень МСЕК, а також підстави та строки позбавлення голови і членів МСЕК членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції.

При цьому передбачається, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але Кабміну дається місяць на прийняття відповідних нормативно-правових актів

Тобто, новий закон вже буде діяти, але як його реалізувати на практиці – буде невідомо, адже вся суть регулювання має бути закладена в актах Уряду, які не факт, що будуть прийняті до того часу.

«Тим самим, всупереч вимозі правової визначеності закону як складової принципу верховенства права, фактично допускається невиконання положень Закону впродовж певного часу (щонайменше впродовж місяця після набрання ним чинності). Вважаємо, що набрання чинності прийнятим Законом мало б бути відтерміновано на строк, необхідний КМУ для підготовки проектів підзаконних актів, що випливають з нього» — попередило Головне юридичне управління Верховної Ради.

Отже, відповідно до прийнятого 29 жовтня закону у ч. 1 статті 3 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи МОЗ. Чинна до цього редакція, нагадаємо, передбачала, що «інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ».

У Законі «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» встановлюється, що медико-соціальна експертиза – це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Також визначено, що документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження МСЕК з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю» у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабміном.

Рішення МСЕК з мотивувальною частиною (обґрунтуванням такого рішення) надається особі. Максимальні строки прийняття рішення за результатами МСЕК визначаються Кабміном.

Перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання МСЕК, або рішення МСЕК приймаються заочно, також визначається Кабміном.

Встановлено, що МСЕК:

забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні;
вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу в порядку, визначеному Кабміном.

Також уточнено, що під час проведення експертизи на засіданні МСЕК за заявою особи може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю, та/або лікар або фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров'я, участь якого особа забезпечує самостійно. Заява в довільній формі має містити дані адвоката, законного представника або представника за довіреністю, а також добровільну згоду особи на розголошення її медичної інформації.

Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання МСЕК щодо такої особи з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються у разі оскарження прийнятого рішення. Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду справи особи. У разі незгоди з рішенням МСЕК першого рівня особа має право подати протягом одного місяця після одержання висновку письмову скаргу до МСЕК другого рівня.

Медико-соціальна експертна комісія першого рівня, яка проводила експертизу, у 3-денний строк після надходження відповідної скарги надсилає всі наявні документи на розгляд до МСЕК другого рівня, яка протягом одного місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд особи і приймає відповідне рішення.

Рішення МСЕК другого рівня може бути оскаржено протягом одного місяця до органу, визначеного МОЗ.

Рішення МСЕК може бути скасовано в рамках оскарження в МСЕК вищого рівня.

Також Рішення МСЕК може бути оскаржено до суду. При цьому порядок оскарження рішення МСЕК визначається Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабміном.

Порядок, підстави та строки позбавлення голови і членів МСЕК членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції (проводити медико-соціальну експертизу) визначаються Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується, знов таки, Кабміном.

У ч. 4 статті 23 Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» встановлюється, що у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані, особа направляється для проведення експертизи стійкого обмеження життєдіяльності з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю».

Автор: Наталя Мамченко

Джерело

18:50
84
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...